« Вернутся в раздел

Мастерская конструирования личности

17.05.17

"Лица цивилизации". Презентация-пресс-конференция автора и издателя

Автор: Наталья Малиновская

Источник: Главком

http://glavcom.ua/news/prezentaciya-knigi-oblichchya-civilizaciji-uroki-vidatnih-osobistostey-dlya-ukrajini-415320.html

17 мая в пресс-центре «Главкома» состоялась пресс-конференция на тему: «Презентация книги «Лица цивилизации. Уроки выдающихся личностей».

 

Валентин Бадрак: Внесок у розвиток цивілізації – це збереження і розвиток базових цінностей

Під час спільної з видавцем (генеральним директором Видавництва «Фоліо» Олександром Красовицьким) презентації нової книги «Лица цивилизации» Валентина Бадрака у прес-центрі «Главкома» автор розповів про цю роботу та літературні плани на майбутнє. Вела презентацію керівник прес-центру «Главкому» Наталія Малиновська.

 

Ми всі знаємо Валентина Бадрака як військового експерта, але мало хто знає як письменника, як людину, яка пише книжки психологічного напрямку. Валентине, прошу вас представити цю роботу.


Действительно, «Лица цивилизации» вышли емким проектом. Книга создавалась в течение 24 лет. Ряд портретов, или, вернее, стратегий были опубликованы раньше в семи книгах издательства «Фолио» (5 книг серии «Стратегии гениев» и 2 книги серии специальной психологической литературы, а именно «Как преодолеть личную трагедию» и «Как воспитать незаурядную личность»). Эти книги – не сборники биографий. Сейчас в течение нескольких секунд можно найти биографию любого человека в Википедии или вообще в Интернете. Задача этой серии книг – дать возможность всем желающим максимально реализовать свой потенциал личности, используя образы выдающихся людей – предшественников. И порой здесь аспекты берутся совсем иные, чем мы могли бы изначально предполагать. Главное, что хотелось бы донести – это то, что сегодня у нас действительно есть проблема с чтением. Люди стали меньше читать, мы наблюдаем в какой-то степени деградацию общества. Потому книги подобного плана призваны как раз создать синергию, убедить в том, что чтение и знакомство с книгами и образами – это серьезная составляющая саморазвития.

 

Это на самом деле было всегда в истории. Например, Александр Македонский вырос на «Илиаде» и «Одиссеи» Гомера. А Альберта Швейцера при построении системы ценностей – у него это было в такой последовательности « Бог – Отец – Гете – Бах», - первая познанная книга была Библия, у Эриха Фромма первой книгой был «Талмуд». То есть мы видим очень серьезную связь между тем, как и какие книги приходят в мир людей, и тем, кем люди потом становятся. И в книге «Лица цивилизации» я это подчеркиваю. Тут упомянуто около 300 личностей, но здесь почти нет политиков, завоевателей, а, наоборот, в большей степени представлены духовные личности, люди, которые действительно внесли вклад в развитие цивилизации.

 

- Валентине, за яким принципом ви обирали тих особистостей, про яких ви вирішили написати?


- Передусім, я відмовився від рейтингу. Ми знаємо дуже багато рейтингових книжок. Зокрема, Майкл Харт із книжкою «100 великих людей». На мій погляд це просто перелік біографій із суб’єктивним баченням того, як він їх розставив у рейтингу. Мій підхід абсолютно інший. По-перше, це не рейтинг, і щоб книжка не сприймалася рейтингом, я запропонував видавцю розставляти особистостей за датами народження. По-друге, дійсно оцінювався реальний внесок у розвиток цивілізації.

 

Я, наприклад, вважаю, що створити літак або радіозв’язок – це технологізація, але це не обов’язково внесок у розвиток цивілізації. Внесок у розвиток цивілізації – це збереження і розвиток базових цінностей. Тому головний аспект – це базові цінності і те, як людина їх продемонструвала.

 

Інколи це може бути приклад життя, як Альберт Швейцер. Людина яка не була дуже вагомим письменником, хоча і видавала книжки і писала навіть двома мовами, а саме німецькою і французькою. Людина яка збирала повні зали з концертами гри на органі, але не була надзвичайним композитором. Людина, яка працювала все життя лікарем, але не була якимось супер лікарем, який щось створив. Але разом з тим, це людина, яка за своє життя понад 50 років пропрацювала в Ламбарене в Африці, в той час, коли треба було лікувати туземців, звірів (до нього навіть звірі приходили). І це так людина своїм життям-прикладом продемонструвала саме такий спосіб відношення до життя.

 

Саме такі приклади надихають, а інколи навіть і парадоксальні приклади можуть надихнути людину на якісь дії. У нас було багато людей, які щось відкривали: хтось відкрив Полюс, хтось перший підкорив Еверест, хтось відкрив Америку. З усіх цих людей я обрав людину, яка була другою на Південному Полюсі, капітана Роберта Фалькона Скотта – британського офіцера. Але це людина, яка своїми діями довела на якому рівні можуть бути базові цінності. Людина, яка загинула разом із командою і все це фіксувалося олівцем при температурі мінус 40 градусів, він сам записував як все відбувалося. Книжка, яка зараз існує «Последние дневники и письма капитана Роберта Фолькона Скотта» - це книжка, яка може перевернути свідомість будь якого підлітка.

 

І таких прикладів дуже багато.. Скажімо, Микола Амосов на мапі цивілізації напевно це не найвидатніший хірург і лікар, але я беру зовсім інший аспект. В 79 років Микола Амосов припинив робити операції, до того ним було написано 5 книжок. А прожив він 89 років і за останні 10 років він написав ще 6 книжок. Тобто ще більше ніж було написано протягом першої частини життя. Саме в цих книжках величезна філософія, величезні ідеї і його досвід – те, чому він постійно приділяв увагу і демонстрував, як фізичні аспекти поєднати з психічними.

 

Або ще один приклад, українець Ігор Сікорський і він сюди увійшов не як людина, що створила гелікоптер. Так, він згадується як винахідник, але взятий у книжку аспект його життя зовсім інший. Аспект, який доводить, що всі великі дослідники і винахідники були передусім філософами: я зосередився на тому, що написав Ігор Сікорський. А він написав два величезних духовних трактати, і це є його головним надбанням і можливо більшим, ніж гелікоптер. От я стверджую такі речі, пропоную їх до використання.

 

Або ще один приклад, напевно останній, це Зігмунд Фрейд. Ми всі знаємо, що Зігмунд Фрейд – це батько й патріарх психоаналізу. Але я майже нічого не пишу про психоаналіз, бо це і так усі знають. Але мало хто знає, що Зігмунд Фрейд у 66 років захворів раком піднебіння, і мало хто знає, що він не вмер від онкології. Шістнадцять з половиною років він жив з онкологією, він пройшов 33 страшні операції і сам вирішив померти, тому попросив свого лікаря, щоб той  йому зробив те, що ми зараз називаємо евтаназією. Причому третина найкращих книжок і досліджень Фрейда була написана якраз у період боротьби зі смертельною хворобою.

 

Ось такі приклади можуть надихнути. Я назвав це все геній-терапією і, до речі, я її представив у 2010 році Науковій Раді Національного Університету імені Тараса Шевченка. І там це було досить нормально підтримано. В принципі, сьогодні є такі речі як, скажімо, аніма-терапія або арт-терапія. Отже, пропоную терапію, коли ми беремо ряд образів і працюємо з ними аналітичним шляхом.

 

- У нас багато виходить різних мемуарних книг та навіть періодичні видання працюють з мемуаристикою, наприклад відомі журнали «Личности», «Бурлеск». Чим Ваша книга буде вирізнятися на фоні всіх тих, які вже присутні на ринку?


- Я ще раз хочу наголосити на тому, що аспект моєї роботи зовсім інший. Насправді я можу навести лише два приклади робіт у схожому полі. Це Роберт Ділтс, американський психоаналітик, і Джин Ландрам, письменник, який пише книжки про творчі і неординарні особистості. Наприклад, одна із них «Гении, которые ломали правила» і так далі. Тобто ідеться про стратегії або їх елементи. Ідеться не про біографії абсолютно, ідеться про, власне кажучи, те, що людина робить для реалізації ідеї, або як їй приходить на думку проривна ідея.

 

Тут, у книжці є навіть дуже парадоксальні особистості, наприклад доктор Кінсі, якого називають «Доктор Секс». Це людина, яка першою написала книжку про сексуальну поведінку «Sexual Behavior in the Human Female». Після цієї книжки фактично пішла сексуальна революція, а я аналізую те, як власне до нього прийшла ця ідея і розкладаю по полицях, як на перехрестях різних знань з’являються ці ідеї.

 

Так само тут можна навести приклад Зігмунда Фрейда, який знайшов ідею на перехресті філософії, медицини й психології. Майже всі величезні особистості – це знаходження ідей, і я досліджую, по-перше, те, як ідея приходить до них, і по-друге те, як ідея потім вже втілюється у масову свідомість. Ось це, на мій погляд, дуже серйозний аспект, яким можна насправді скористатися.

 

- Тобто фактично це інструкція до використання?

 

Можна й так сказати, я називаю свої роботи книжками-тренінгами. Я проводжу інколи семінари з різних аспектів буття, від матриці успіху до побудови гармонійних стосунків в парах. У принципі, тут необхідно казати саме про стратегії, чого немає в іншій літературі. Ну, звичайно є серйозні автори, наприклад Іоахім Фест, який написав шикарний двотомник про Гітлера, і в якому описується все дуже детально, включаючи аспекти психології та стратегії. Або Ренді Тарабореллі, який написав книжки про Мадонну і про Майкла Джексона. Цей автор також є потужним психологом. Але я припускаю, що звичайна пересічна людина не прочитає дві тисячі книжок про кожного з таких людей, а в моїй книзі все спресоване в один том, і всі ці стратегії виведені максимально чітко.

 

- Хто найбільше з Ваших дітей, про яких Ви там написали (я так можу назвати тих, про кого Ви пишете) Вас мучив і не давався?

 

Важко сказати про те, хто не давався. Насправді, у мене самого відбувалася певна еволюція поглядів. Тобто, колись в юності мені дуже сильно подобався Цезар, а коли я детально вивчив його біографію, я зрозумів, що Цезар – це просто великий містифікатор, певною мірою людина-фантом. Такого непереможного полководця ніколи не існувало. Навіть його книжки «Записки о Галльской войне» та «Записки о гражданской войне» писав його офіцер Тіт Лабієн, і це було доведено істориками.

 

Пізніше мені дуже подобався Сенека, тому що він був великим філософом і людиною, яка 10 років керувала Римською імперією за спиною Нерона, і яка потім за це померла. Він був дуже багатою людиною, існують факти, що у нього тільки письмових мармурових столів було більше сотні, не кажучи вже про інше. Тобто він, напевно, був однією з найбагатших людей імперії, і в принципі за це і помер. Мені подобався його спосіб мислення. Але насправді, коли я вже займався виданням п’ятитомника «Стратегії геніїв», який також просувало видавництво «Фоліо» ще у 2007 році, то мої погляди змінилися.

 

Сьогодні мої герої інші. Конрад Лоренц - це людина, яка розповідає що може статися з нашою цивілізацією, якщо ми не змінимо підходи у взаємодії з Природою та між собою. Або ж Еріх Фромм - людина, яка змінила світові погляди мільйонів людей. Ролло Мей – найвідоміший психотерапевт і, до речі,  його учень, Ірвен Ялом, сьогодні є одним з найбільш величезних письменників-психотерапевтів, його ще називають «фахівцем з останніх випадків». І ще напевно наведу приклад Віктора Франкла – людини, яка повернула людям сенс життя. Приблизно таких людей до десятка, але я бачу що це для багатьох не зовсім відомі люди. Я гадаю, якщо в Україні читає десь 10 % населення, то мої книжки читає напевно десь 2% від вищезгаданих 10% , а може ще і менше. Мене це цілком влаштовує, тому що я знаю, що такі серйозні речі заходять дуже повільно і відкриваються далеко не всім.

 

Хто не вірить, згадайте і почитайте Германа Гессе. Скільки людей прочитали його книжки такі як, наприклад, «Степний вовк» або «Гра в бісер». Це зовсім різні речі, і згадую такий випадок, коли Фрідріх Ніцше видав книжку «Зла мудрість», її прочитало лише 100 людей до того часу, поки він не опинився у відповідній лікарні у віці 44 років. Але сьогодні ситуація зовсім інша. Тому ще раз кажу, що мене абсолютно влаштовує кількість моєї аудиторії.

 

- Кожний розділ книги супроводжується цитатами, це вже Ваше переосмислення, сформоване на основі біографій людини і її внеску у розвиток цивілізації?


Переважна більшість так, але інколи це цитати цих самих видатних людей. І дуже часто не треба шукати якийсь свій підхід і щось нове, щоб виразити однією фразою всю сутність тієї чи іншої особистості.

 

- Чи буде продовження ваших художніх творів, і чи «Фоліо» підтримує ваші літературні зусилля?


         Напевно для людини, яка одного разу взялась писати, завжди написання прози буде більш вагомою, ніж створення, скажімо, біографічних чи будь яких інших досліджень. Завдяки співпраці з видавництвом «Фоліо» сьогодні видано два моїх романи, один з них суто військовий, який має назву «Восточная стратегия». В ньому про те, що таке Рязанське повітрянодесантне командне училище, що таке школа розвідки, яку часто називають «Академия Советской армии». І про те, що таке російські спецслужби, які працювали в Україні з 2005 по 2010 роки. Це специфічна книжка.

 

Другу книжку я справді вже можу назвати романом, присвяченим саме духовному зростанню. І тому як людина бореться із залежностями, а також з онкологічною хворобою, в ній представлено багато духовних практик, елементів аюрведи, практик і таке інше. На сьогоднішній день я пишу третій роман, він буде «жіночий» і сподіваюсь, що він буде не гірший за книжку Івана Єфремова «Таїс Афінська», яку я вважаю одним із еталонів жіночих романів. Ну, він зовсім не буде схожим на «Віднесені вітром» Маргарет Мітчел, це абсолютно інша сфера. Це буде робота з кармою і, напевно, він буде присвячений моїй улюбленій жіночій особистості – Агрипині Молодшій, дружині імператора Клавдія та матері Нерона, і сестрі Калігули. І там напевно будуть присутні деякі речі, які пов’язані з нинішніми часами.

 

Швидко з романом не буде, тому що на сьогоднішній день я працюю ще над однією аналітичною роботою, яка займає в мене багато часу. Вперше ми взялися за роботу не з видатними особистостями, а я назвав би їх навіть середніми особистостями. Йдеться про п’ятьох наших президентів. Ця робота буде присвячена не стільки аналізу наших президентів, скільки необхідності переосмислити щодо формування та підтримки нової еліти. Враховуючи те, що ми фіксуємо початок нової президентської кампанії, ця книжка, на мій погляд, буде дуже необхідною для читача, для того щоб зробити вибір. Звісно, ми не будемо агітувати і наголошувати на виборі якоїсь певної персони. Це буде чистий аналіз справжніх аналітиків, які пропонують спресований витяг з образів.

 

         - Ви говорили, що в книзі близько 300 біографій, а кого б ви виділили з усіх, хто є найбільш актуальний зараз? Який Ваш ТОП-5?


         Ну це дуже багато людей, при цьому для кожної людини може існувати своя «п’ятірка». Для мене особисто головні ті, кого я вже назвав: Конрад Лоренц, Ролло Мей, Еріх Фромм, Альберт Швейцер, Віктор Франкл. Але це все мій суб’єктивний погляд. Ще раз повторюся, у кожної людини свій власний набір і авторів, і посібників. Тому я агітую за те, щоб люди просто читали, міркували, розвивалися, і це головне.

 

         - Ви проаналізували особистостей зі всього світу, ви знаєте нашу політику, так звану еліту, ви пишете тут про уроки. Ви проаналізували діяльність геніїв. Скажіть будь ласка, які б уроки ви могли б зараз порадити нашим політикам, щоб вони почули і прийняли їх до своєї діяльності?


Про це можна і пів години говорити, але я скажу лише одну фразу. Головне те, щоб наш політикум дотримувався базових і людських цінностей та впроваджував їх у життя, бо якщо вони будуть це робити, то аудиторія одразу побачить зміни.

 

Наостанок хочу відкрити невеличку таємницю. Цю книжку як дизайнер і арт-директор робила моя донька. Якось ми з нею проходили один з елементів тренінгу, зокрема, йдеться про психофізичний самовплив. В книзі також згадується видатний німець Ханнес Ліндеманн, який перетнув океан на маленькому човнику, а потім розробив такий вдалий метод самовпливу як аутогенне тренування. І ми зі свого боку також зробили свій невеличкий крок, який тут, у книжці, зафіксований на сторінці 404. Де ми разом з донькою на вершині Казбеку.

 

 

 



Комментарии


Каждый человек рожден для потенциальной миссии
Каждому подвласна уникальная форма самовыражения.
Каждый сам делает свой выбор. Сделай свой выбор
и обрети новую, более яркую реальность.